Одразу під Києвом, в Гостомелі є міжнародний вантажний аеропорт авіакомпанії «Авіалінії Антонова», який також використовують для льотних випробувань АНТК ім. Антонова. Саме там перебував на ремонті найбільший у світі літак АН-225 «Мрія».
Аеропорт в Гостомелі став однією з перших цілей під час російського вторгнення 2022 року. Вночі 24 лютого російські війська надіслали туди десант на 34 гелікоптерах, з з яких одразу збили. Після тривалого бою напад було зупинено. Але 27 лютого через обстріли росіянами аеропорту літак АН-225 «Мрія» згорів.
Що ви знаєте про цей літак і його творців?
Авіаційний завод в Києві був заснований у 1920 році і спершу це були тільки ремонтні майстерні для іноземних літаків, що були на озброєнні в армії. Та вже у 1925 році тут був розроблений перший в країні 4-місний пасажирський літак К-1. Згодом його виробництво перенесли до Харкова. В той час на Харківському авіазаводі розробили свій 6-місний літак ХАІ-1, але через зайнятість виробництва виготовленням К-1, виробництво ХАІ-1 перенесли на авіаційний завод в Києві :)
В перші дні нападу Німеччини на СРСР під час Другої світової війни, 25 червня 1941 року завод був зруйнований обстрілами. Що вціліло — евакуювали до Новосибірську, де на заводі ім. В. Чкалова будували винищувачі конструкції Олександра Яковлєва. Помічником Яковлева був Олег Антонов.
Після звільнення Києва від німецької окупації в 1943 році, завод повернули до Києва і з евакуації і до закінчення війни тут ремонтували та збирали літаки з частин, виготовлених на інших заводах.
Авіаконструкторське бюро «Антонов» було створене у 1946 році ще у Новосибірську, а з 1952 року також було перевезене до Києва.
У 2020 році Завод Антонова випустив новий літак АН-178 без жодної російської деталі. На 2/3 літак складається з американських деталей та ще на третину – з українських.
АН-2 «Аннушка»
Перші спроби Олега Антонова створити власний літак були ще до Другої світової війни, але тоді проект зупинили, як «старомодний», проте Антонов продовжував боротись за нього. І ось в 1947 році випустили перший дослідний, а 2 роки по тому — перший серійний літак АН-2, відомий як «кукурузник». Незважаючи на те, що проект кілька разів намагались закрити і завод на той час не мав досвіду виготовлення літаків, а тільки ремонту.
За 70 років завод випустив 18 модифікацій літаків АН-2: транспортний, пасажирський, сільськогосподарський, для гасіння лісових пожеж, для розвідки косяків риб, для виконання наукових і рятувальних операцій в полярних умовах та інші. Безпосередньо на заводі Антонова було виготовлено 3320 літаків АН-2, але його також виготовляли за ліцензією в Польщі та Китаї. І загальна кількість випущених літаків АН-2 сягнула 18 000. АН-2 став найпоширенішим одномоторним біпланом в історії.
АН-124 «Руслан»
У 1972 році почалось проектування найбільшого на той час 4-моторного транспортного літака АН-124 «Руслан» (це була остання розробка самого Олега Антонова)
Для виробництва АН-124 довелось побудувати унікальний цех, довжиною 110 метрів без жодних перегородок чи колон.
В 1982 році «Руслан» здійснив свій перший політ. Всього було збудовано 55 таких літаків, нині продовжують літати 46 (36 літаків в росії, 7 — в Україні, 1 — в ОАЕ та ще 2 — в Лівії).
АН-225 «Мрія»
Найбільший та найпотужніший у світі 6-моторний транспортний літак. Уявіть собі, перший літаку братів Райт здалав всього 240 метрів – це менше, ніж довжина транспортного відсіку «Мрії».
АН-225 був створений, в першу чергу для транспортування космічних кораблів багаторазового використання «Буран» і компонентів ракетної системи «Енергія».
Проектування літака розпочали у 1985 році й завершили надзвичайно швидко, за 3,5 роки — завдяки досвіду і напрацюванням під час проектування «Руслана».
Будівництво другого АН-225 було майже завершене наприкінці 1980-х, але через розпад СРСР, проект було законсервовано.
Ось всі важливі факти про «Мрію» — у скетчі Жені Полуектової:
Починаючи з 2002 року «Мрія» почала здійснювати комерційні рейси. Завдяки можливості швидкого транспортування великогабаритних вантажів, «Мрію» часто залучали гуманітарні організації для допомоги постраждалим від стихійних лих.
«Мрія» навіть потрапила до голівудського фільму-катастрофи «2012».
І до реальної катастрофи 2022.
Кодові імена НАТО
За часів Холодної війни (1946-1991 років) країни НАТО розробили свою систему імен для літаків соціалістичного блоку, бо справжніх вони дізнатись не могли, але розрізняли їх за цільовим призначенням.
Перша літера назви літака дає підказку:
A — ракета «повітря-повітря» (англ. Air to Air)
B — літак-бомбардувальник (англ. Bomber)
C — транспортний літак (англ. Cargo)
F — винищувач (англ. Fighter)
G — ракета «земля-повітря» (вкл. антибалістичні ракети) (англ. Ground to Air)
H — гелікоптер (англ. Helicopter)
K — ракета «повітря-земля»
M — багатофункціональні літаки (англ. Miscellaneous)
S — ракета «земля-земля» (англ. Surface to Surface)
За кодифікацією НАТО:
АН-2 «Аннушка» — Colt
АН-124 «Руслан» — Condor
АН-225 «Мрія» — Cossack
Мотор Січ
Для багатьох літаків АН, в тому числі для «Руслана» і «Мрії» двигуни виготовив Запорізький завод «Мотор Січ».
До Першої світової війни це було підприємство, де виготовляли різні сільськогосподарські машини та інструменти. Але в 1915 році завод викупило товариство «Дюфлон, Константинович і Ко» («Дека»), і вже за рік випустило свій перший авіаційний двигун 6-циліндровий «Дека М-100» з водяним охолодженням, який встановили на бомбардувальний «Ілля Муромець», конструкції Ігоря Сікорського.
Після 1920 року Ігор Сікорський емігрував до США, де заснував свою компанію «Sikorsky Aircraft» і там розробив перший в світі одногвинтовий, повністю керований гелікоптер. А завод в Запоріжжі став власністю СРСР і отримав назву «Більшовик».
Під час Другої світової війни авіазавод евакуювали до Омська, де виготовляли двигуни для винищувачів і бомбардувальників.
Після 1944 року завод зміг повернутись в Запоріжжя, зруйнованим на ¾. Довелося все відбуловувати з початку. Випускати двигуни завод почав з 1947 року, спершу для гелікоптерів, а з 1953 року — і реактивні двигуни для літаків, переважно конструкції Антонова. У 1984 році почалось виробництво двигунів для «Руслана» і «Мрії».
Свою назву «Мотор Січ» завод отримав після розпаду СРСР. На той час більшість двигунів, Які виготовляв завод, постачали до літаків і гелікоптерів, які виготовляли в росії.
Це була поширена практика в СРСР, навмисно «зв’язувати» різні регіони країни промисловими зв’язками. Наприклад, для тракторів, які виготовляли на Харківському заводі ХТЗ, двигуни ЯМЗ постачали з Ярославля (росія), а паливні насоси для цих двигунів виготовляли у Вільнюсі (Литва). Незважаючи на те, що зовсім поруч із Харковом — в Чугуєві, також був завод паливної апаратури, який в свою чергу виготовляв форсунки для комбайнів, які виготовляли в Ростові (росія). Тому, коли СРСР розпався на окремі країни, багаторічні промислові зв’язки зруйнувалися і багато заводів припинили своє існування.
«Мотор Січ», продовжуючи співпрацю з російськими авіаційними заворами. До 2014 року російський ринок забезпечував заводу від 50% до 75% прибутку. Після анексії Криму і початку російсько-української війни довелося терміново шукати нові ринки.
Окрім того, один з філіалів заводу у Сніжному, де виготовляли лопатки і диски для газотурбінних двигунів, потрапив в окупацію. Якийсь час завод продовжував співпрацювати з філіалом, через що СБУ відкрило кримінальне провадження щодо фінансування тероризму.
Невдовзі заводом зацікавився Китай. У 2015 році «Мотор Січ» і китайська компанія Skyrizon підписали угоду про створення заводу виробництва авіаційних двигунів у місті Чунцін, з передачею технологій виробництва.
Але у 2017 році СБУ зупинила цю співпрацю через можливість втрати стратегічно важливого підприємства і крадіжку військових технологій.
У 2019 китайці знову спробували купити завод. І знову, на щастя, були зупинені. Незважаючи на усю економічну привабливість великого китайського ринку, Україні не можна підсилювати китайську армію, бо це суперечить геополітичним інтересам США, а нам їхня підтримка у війні з росією дуже потрібна.
У січні 2021 року США наклали санкції на китайську компанію Skyrizon. Після цього завод «Мотор Січ» був повернений державну власність, під опіку Укроборонпрому.
З 2018 року «Мотор Січ» випускає гвинтокрил «Надія».
В 2022 під час обстрілів Запоріжжя було пошкоджено декілька цехів.
Навіщо в СРСР виробництво організовували так, що заводи, які виготовляли різні частини продукції, були розташовані в різних куточках країни?
Чи потрібно добудувати другу "Мрію"? Чому?
Які підприємства можуть бути у приватній власності, а які мають належати державі? Які переваги і недоліки приватної і державної власності?
Додатково
Про перші спроби української авіації можна подивитись серію фільму “Спадок Терещенків. Ікарові крила”
Практичне завдання
(На заняттях дуже добре поєднувати сторітеллінг з саморобками. Розповідати історії, паралельно щось майструючи)
До дня захисту дітей у 2022 році художниця Настя Горнічар, на запит компанії Intellias Ukraine розробила паперові моделі літака АН-225 «Мрія»
Завантажити модель (стандартну або ускладнену) та відео-інструкцію.
Підтримати проєкт
Немає коментарів:
Дописати коментар