Однією з перших цілей повномасштабного вторгнення росії, яке розпочалось 24 лютого 2022 року було взяти Київ «за три дні».
Чи знаєте ви ще моменти історії, коли відбувався наступ на Київ зі сходу, північного сходу?
Окрім деокупації Києва радянською армією в 1943 році, згадується наступ більшовиків у 1918.
Передісторія
У 1917 році в російській імперії відбулась Лютнева революція, під час якої скинули царя і спробували встановити демократичне правління. До обрання законної влади, керування країною взяв на себе Тимчасовий уряд.
Це все відбувалось на тлі Першої світової війни, яка точилась з 1914 року.
На хвилі змін, які відбувались в російській імперії, Київ виявив ініціативу — управління Україною взяла на себе Центральна Рада, на чолі з Михайлом Грушевським.
У своєму першому універсалі, вони, власне, і проголосили автономію України і визначили Центральну Раду вищим органом влади, зібрали уряд. Очолив уряд Володимир Винниченко, який вважав, що централізована армія не є необхідною, достатньо буде народного ополчення (перефразовуючи зараз можна сказати, що Винниченко вважав, що ЗСУ які такі не потрібні, досить тероборони. Наскільки це була хороша думка — зважте самі).
Проте ті, хто прагнув повної незалежності України, незважаючи на те, що у 1917 році їх була меншість, одразу почали розбудову українського національного війська. Одним з лідерів цього руху був Микола Міхновський, він зорганізував Український військовий клуб ім. Павла Полуботка і згодом — перший Український полк ім. Богдана Хмельницького, до якого почали долучатись українці, які перед тим служили в царській армії, та добровольці.
Для армії російської імперії, яка в цей час брала участь у Першій світовій війні це було катастрофічно. Тож Тимчасовий уряд з Петербургу надіслав посланців на перемовини до Центральної ради до Києва. Дійшли до компромісу, що одні визнають Центральну раду, а інші, залишають армію під російським командуванням і не проголошують автономію, допоки уряд не перестане бути Тимчасовим. Цей компроміс не сподобався ні тим, хто прагнув зберегти єдину росію, ні тим, хто прагнув самостійності України.
Але цю домовленість виконувати не довелось, оскільки Тимчасовий уряд перестав існувати. Всього за кілька місяців після Лютневої революції в росії відбувся Жовтневий переворот. Владу захопили більшовики.
Влада російської імперії була зруйнована. В цих умовах Центральна Рада ухвалила Третій універсал, яким проголосила Українську народну республіку (УНР), без відокремлення від росії, але закріплюючи всю владу за собою.
Центральна рада мала велику підтримку в Києві, тож більшовики своїм центром в Україні обрали Харків, де проголосили радянську владу в Україні, скасували Універсали Центральної ради і обрали свою владу — Центральний виконавчий комітет (ЦВК).
Вже в грудні на підтримку більшовиків, російська червона армія почала наступ, видаючи це за громадянську війну в Україні.
Після українців свою національну незалежність проголосили: литовці, естонці, білоруси, грузини, вірмени й азербайджанці, латвійці.
Українська армія на той час ще не була вповні сформована, тож чинити збройний опір більшовицьким військам було вкрай непросто. Основний наступ більшовики вели з боку Харкова в напрямку Полтави, тож основні сили УНР були спрямовані на стримування цього напрямку. На Чернігівському напрямку залишались допоміжні сили — основне ядро складали люди з військовою підготовкою, курсанти Київської військової школи імені Богдана Хмельницького, також до них долучились і досвідченіші учасники Першої світової війни, і студенти-добровольці без жодного військового досвіду. Всього загін налічував близько 520 осіб.
Не досягши успіху у Полтавському напрямку, більшовики зосередились на Чернігівському, де і зіштовхнулися з цим українським загоном під Крутами, маючи десятикратну перевагу в живій силі та артилерії.
Бій під Крутами тривав близько шести годин. Українці втратили в бою близько 100 бійців, завдавши втрат більшовикам до 300 осіб. Зрештою командир загону ухвалив рішення про відступ, проте найменш досвідчені бійці спізнились до відходу і потрапили в оточення більшовиків. Більшість з них розстріляли (серед них 7 гімназистів і ще близько 20 студентів).
Ставлення до події
Саме через те, що в бою під Крутами загинули зовсім юні вояки, цю подію тривалий час описували як трагедію. Проте це не єдиний можливий погляд.
По-перше, з великою імовірністю, влада не знала про бій під Крутами, залізничники страйкували, телеграми не доставляли, а в Києві відбувався більшовицький заколот. Центральна Рада в той час евакуювалася до Житомира.
Як пише Валерій Пекар в книзі про майстра Хай Тао: « — Якщо воїни здійснюють подвиги, це означає помилки полководця, — сказав майстер Хай Тар. — Це означає, що ворог напав раптово й застав воїнів зненацька, а значить, була погано поставлена розвідка. Або військо потрапило в засідку. Або атака натрапила на несподівано сильну оборону. Або в лучників закінчились стріли, а значить, була погано організована доставка. Або частина солдат самовільно залишила військо, а іншим довелося битися за себе й за дезертирів, а значить, була слабка дисципліна та погано підібрані молодші командири. Або ще щось подібне. У всіх випадках був прорахунок, помилка, недбалість полководця.»
По-друге, завдяки бою під Крутами більшовиків вдалося затримали на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір з представниками Четверного союзу (Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Болгарського царства і Османської імперії) Делегація УНР відвідала Брест-Литовськ, незважаючи на протести більшовиків та намагання замінити делегацію УНР на делегацію ЦВК. Згідно з цим договором УНР визнали незалежною рівноправною державою і вона вийшла з Першої світової війни. Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися допомогти відновити контроль УНР над всією територією України і обмін на постачання харчів. Більшовики зобов’язалися вивести свої війська з території України та припинити будь-яку діяльність, спрямовану проти уряду УНР.
Більшовики відступили з Києва 1 березня, а вже 7 березня до міста вступили німецькі війська, а разом з ними повернулася Центральна Рада.
На цьому Українська революція або Перші національно-визвольні змагання зовсім не закінчились. Вони тривали з 1917 до 1922 року, впродовж яких Україна намагалась відшукати нову форму свого існування — від автономії у складі демократичної росії до повної незалежності, від республіки до монархії. Але, зрештою, втратила свою самостійність. Проте це вже зовсім інша розмова.
Робота над помилками
Під час нинішньої російсько-української війни відбувся ще один бій під Крутами.
Які погляди на цю подію тобі близькі: трагічна загибель, вади командування, героїчний подвиг? Можливо свій варіант. Чому?
На твою думку, завдяки чому Україні вдалося цього разу інакше завершити бій під Крутами?
Додаткові матеріали
- Навігатор "Світові війни"
- Крути у живописі, графіці та стінописі
- Бій під Крутами: героїчний вчинок чи трагедія
Підтримати проєкт
Немає коментарів:
Дописати коментар